переговори

“Пацан сказав – пацан зробив”, – Лавров почав говорити з Заходом на фені

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликав Захід до діалогу про безпеку “по поняттям”, щоб було так – “пацан сказав – пацан зробив”.

Джерело: інтерв’ю Лаврова пропагандистському телеканалу RT, яке цитує ТАСС

Пряма мова: “Будемо добиватися, щоб усе було чесно. Не хочу звертатися до жаргону, але у нас є поняття – “пацан сказав – пацан зробив”. Принаймні, “поняття” повинні дотримуватися і на міжнародному рівні”.

Деталі: Лавров заявив, що Москва домагатиметься, аби США та НАТО виконували “прийняті на себе зобов’язання” з безпеки та “надані Росії обіцянки” у зв’язку з цим.

Пряма мова: “Повторю, ми зацікавлені в тому, щоб докладніше пояснити американським колегам і всім їхнім союзникам по НАТО, що не можемо задовольнитись обіцянками. Тим більше, що письмові зобов’язання глав держав та урядів, які вимагають від натовців враховувати наші інтереси повною мірою, не кажучи про усні гарантії, про які президент Росії Володимир Путін неодноразово згадував, виявляється, нічого не варті. Так справа не піде”.

Джерело: pravda.com.ua

Чому Росія поспішає закінчити переговори із Заходом, щоб встигнути довесни


Росія вимагає від Заходу якнайскоріше закінчити переговори про “гарантії безпеки”. У чому причина цього поспіху і чи підвищує це ризик нового масштабного вторгнення в Україну – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Протягом останніх декількох тижнів став дуже помітним поспіх офіційної Москви, яка намагається змусити Захід вирішити питання із так званими “гарантіями безпеки Росії” якомога швидше. Ще в середині грудня президент РФ Володимир Путін заявляв, що переговори щодо цього питання повинні початися “невідкладно” і “негайно”.

Вже після першого раунду переговорів, що відбулися в Женеві 10 січня, глава російської делегації Сергій Рябков заявив, що цей процес не може тривати “місяці і роки”. Схожі меседжі від російських топ-чиновників звучать регулярно.

Така постановка питання не може не дивувати, адже особливих зовнішніх факторів, що примушують Росію до поспіху, не спостерігається. Ситуація на Донбасі і в Україні в цілому зараз не особливо відрізняється від тієї, яка була, наприклад, на початку 2021 року. Не змінився і баланс сил в глобальному, планетарному масштабі. Тому на додачу до вічного питання “чи хочуть росіяни війни?” з’являється ще одне: “куди росіяни так поспішають?”

Затяжна ескалація
Три раунди переговорів між Росією і країнами Заходу, що відбулися минулого тижня, закінчилися без видимих результатів. Обидві сторони цілком і повністю залишилися на попередніх позиціях, багаторазово підтвердивши це журналістам.

Зараз і Москва, і Вашингтон (разом із союзниками) чекають кроків один від одного. Так, Росія вимагає письмової та “постатейної” відповіді від американців та інших країн-членів НАТО на передані їм у грудні проекти угод щодо “гарантій безпеки”. “Ми не будемо чекати безкінечно, а плани замотати цей процес, звичайно ж, існують”, – заявив 14 січня глава МЗС РФ Сергій Лавров.

У свою чергу, в США і НАТО вважають, що всі необхідні відповіді росіянам вони дали ще на самих переговорах. Про те, що ніхто не буде відмовлятися від розширення НАТО на Схід, припиняти співпрацю з Україною, виводити сили Альянсу з країн Східної Європи і задовольняти інші “хотілки” Росії.

Більше того, всі ці питання в принципі не є предметом для дискусії і про якусь “постатейну” відповідь на російські документи йтися взагалі не може. Адже в такому випадку Росії де-факто вдалося б перетиснути Захід, нав’язати власний порядок денний переговорів і, природно, представити це як свою тактичну перемогу.

У США і Європі це прекрасно розуміють, пропонуючи натомість обговорити більш предметні і реалістичні ідеї, на зразок взаємного контролю озброєнь і військових навчань в прикордонних регіонах – що в свою чергу, не підходить Москві.

По суті, всі учасники переговорів вважають, що на даний момент м’яч знаходиться на боці поля опонентів – в таких умовах, безумовно, складно розраховувати на якийсь діалог. Тим більше, Росія застосовує популярну на будь-яких торгах тактику, намагаючись штучно створити в опонентів дефіцит часу і змусити їх помилятися.

“Ми вже переконалися за вісім років, що коли Росія хоче чогось домогтися, вона це робить за рахунок тактики бліцкригу”, – сказала РБК-Україна аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” Марія Золкіна.

У приклад вона навела укладення перших і других Мінських угод, у вересні 2014-го і в лютому 2015-го відповідно. Україна тоді була змушена піти на їх підписання під тиском військових поразок під Іловайськом і Дебальцевим і в умовах гострого дефіциту часу.

Крім того, зазначила Золкіна, в США і Європі є чітко прописані процедури прийняття рішень, які в будь-якому випадку займають деякий час. І РФ, де всі стратегічні рішення, навпаки, приймаються одноосібно Путіним, сприймає це як слабкість і намагається нею скористатися.

Ймовірно, Росію може підтискати і сам факт того, що ескалація біля українських кордонів триває вже кілька місяців. Навіть далекій від військової науки людині очевидно, що будь-який наступ має більше шансів на успіх, якщо він відбувається несподівано.

Тоді як зараз дислокація і можливі плани російської армії і військово-політичного керівництва РФ у всьому світі обговорюються вже кілька місяців, а Україна продовжує отримувати необхідне для самооборони озброєння від союзників.

“Росія може втратити ініціативу, тому що якщо війська стоять біля кордону так довго, то це почне сприйматися вже як новий елемент дислокації сил, як нова реальність, а не як загроза”, – сказала виданню Золкіна.

А загроза нової масштабної агресії проти України – поки що головний аргумент Росії на всіх переговорах, і якщо вона перестане впливати на Захід так гостро, як зараз, це може зламати Москві всю її тривалу гру.

Погода і дипломатія
У російського поспіху може бути ще один фактор – погодні умови. Ще напередодні женевської зустрічі The New York Times з посиланням на свої джерела в американській владі написала, що часові рамки для наступу у російської армії обмежені, вони визначаються температурою і станом верхнього шару грунту.

І якщо земля не замерзне, то Путіну доведеться відкласти свій наступ, як мінімум до лютого. Більш того, як повідомляло видання, адміністрація Джо Байдена навіть залучала метеорологів до прогнозування погоди в Україні в найближчі тижні.

Встигнути до весни. Чому Росія поспішає закінчити переговори із ЗаходомЗахідні розвідки вважають, що Росія може незабаром почати вторгнення в Україну (фото: facebook.com / mod.mil. rus )

Військовий експерт Олег Жданов у розмові з РБК-Україна підтвердив важливість погодного чинника для планування військової кампанії. “Як кажуть, погода – це половина успіху. Час з кінця зими і до середини весни, навіть до травня – це найгірший варіант початку кампанії, ви просто зав’язнете в бездоріжжі”, – сказав він.

Навпаки, найкращий час для наступу, за словами експерта – період з кінця весни по початок осені. Втім, можлива і суто зимова бліцкриг-кампанія, коли температура буде -5 градусів і нижче – однак вона вимагає дуже ретельної і довгої підготовки.

Тим часом, згідно з загальнодоступними місячними прогнозами погоди, найближчими днями в Україні дійсно настане похолодання. У значній частині країни, зокрема і в прилеглих до території РФ регіонах, температура деякий час стабільно триматиметься нижче нуля, що якраз робить наступ саме в цей період більш імовірним.

Та й в цілому, зима і опалювальний сезон – традиційно непростий для України час, коли вона особливо вразлива, зокрема і перед потенційною фінансово-економічною кризою, яка неминуче настане в разі нової хвилі російської агресії.

Але в будь-якому випадку, перед тим як починати нове вторгнення в Україну, російській владі треба буде вийти з поточних переговорів із Заходом. За словами Марії Золкіної, Москва доклала стільки зусиль до того, щоб довести Захід до переговорів, що з цього можна зробити висновок: зараз росіяни більше хочуть домовлятися, ніж воювати (хоча фактор ірраціональності в діях Кремля, безумовно, не можна не враховувати).

У той же час, багато поінформованих співрозмовників РБК-Україна останнім часом схиляються до того, що головною і початковою метою РФ все-таки завжди був зрив переговорів.
Природно, при цьому Москва у всьому буде звинувачувати Захід, який не погодився на її вимоги (“не хоче миру” у версії російської влади і пропаганди), Отже, тепер Росії просто не залишається іншого виходу, крім давно анонсованої “військової відповіді”. І те, що російські дипломати так підганяють своїх західних візаві, в цю логіку цілком вкладається.

“Якщо ти не ставиш перед собою мету домовитися, то ти будеш поспішати, розуміючи, що відтягувати – нераціонально, що це суперечить твоєму інтересу – якомога швидше почати військову кампанію, провокаційні дії і т.д. А діалог, переговори – це тільки виправдання, відмазка, мовляв, “ми зробили все можливе для миру”, – сказав РБК-Україна перший заступник директора Центру “Нова Європа” Сергій Солодкий.

За його словами, Захід цілком розуміє, що РФ дійсно налаштована рішуче і загрожує реальним планом військових дій проти України. Однак час грає проти країни-агресора, і через місяць-два її загрози стануть не настільки ефективними, як зараз.

Питання про причини поспіху Москви і ймовірність того, що ці переговори будуть нею використані лише як виправдання майбутньої агресії, РБК-Україна поставило і держсекретареві США Ентоні Блінкену під час його вчорашнього візиту до Києва.

“Я не можу прочитати думки президента Путіна”, – відповів Блінкен, повторивши тезу про те, що Росії пропонуються два варіанти. Або йти шляхом переговорів, або шляхом ескалації, яка матиме відповідні наслідки.

Можливо, якісь висновки про обраний Москвою шлях можна буде зробити вже в цю п’ятницю, 21 січня, коли Блінкен в Женеві проведе чергову зустріч з Лавровим.

Джерело: rbc.ua

Білий дім: Путін повинен вибрати – санкції чи переговори

Ситуація щодо України залежить від вибору від кремлівського керівництва між дипломатичними переговорами і санкціями.

Джерело: речниця Білого дому Джен Псакі, цитує Укрінформ

Пряма мова: “Це залежить від президента Путіна й Росії, щоби визначити, яким буде подальший шлях. Ми готові діяти незалежно від того, яке рішення вони приймуть”.

“Але в кінцевому підсумку це вибір, який повинні зробити вони”.

Деталі: Псакі підкреслила, якщо в Кремлі вирішать вторгнутися в Україну, “це матиме економічні наслідки, які вийдуть далеко за межі тих, що мали місце 2014 року”.

Якщо ж у Москві погодяться брати участь у дипломатичних контактах і переговорах, “ми дуже відкриті до цього, і сподіваємося, що вони так і зроблять”, – підкреслила речниця Білого дому.

Що передувало: США отримали інформацію, що Росія готує спецоперацію на сході Україні, мета якої здійснити фейкову атаку на російських військових, звинуватити в цьому Україну і відповісти вторгненням у сусідню державу.

У п’ятницю Головне управління розвідки Міноборони заявило, що має інформацію про підготовку російськими спецслужбами провокацій проти військовослужбовців РФ, щоб звинуватити в цьому Україну.

Джерело: pravda.com.ua

New York Times: Україна прагне переговорів з РФ в обхід США

Поки що НАТО і США готуються до переговорів з РФ у Женеві. Український уряд, залишений на узбіччі, намагається налагодити контакти з Москвою, пише авторитетне американське видання.

Незважаючи на те, що конфлікт, який мають вирішити переговори, стосується України, Україна не буде представлена у двох із трьох етапів переговорів, стверджує журналіст газети Ендрю Крамер.

“Така обмежена роль для України в переговорах явно стурбувала уряд у Києві. Побоюючись переговорів, які нічого не принесуть, із заявою Байдена про те, що з боку США не буде військового втручання у разі вторгнення РФ, Україна тихо шукає власні способи домовитися з Москвою”, — йдеться у статті.

Розмови про швидке вторгнення почалися ще в грудні, коли РФ накопичила понад 100 тис. солдатів біля кордону України і зажадала різноманітні і, за оцінками західних аналітиків, неможливі поступки у США та НАТО з питань європейської безпеки.

Ультиматум РФ було викладено у двох чорнових варіантах домовленостей, які залишили Україну, яка не є членом НАТО, без права голосу, стверджує американська газета. Після чого Володимир Путін пригрозив розпочати вторгнення в Україну, якщо переговори виявляться марними.

Автор цитує главу МЗС України Дмитра Кулебу, який наголошує, що не можна “ухвалювати рішення про Україну без України”, але тут же ставить під сумнів.

“З огляду на ставки для України, уряд президента Володимира Зеленського вирішив не покладатися повністю на переговори, очолювані США. Зеленський оголосив окрему дипломатичну ініціативу наприкінці грудня”, — пише автор, за яким уже значиться низка критичних публікацій на адресу української влади, на кшталт “Прийшли на комедію, закінчили фільмом жахів”.

Зазначимо, що раніше Зеленський справді допустив референдум щодо Донбасу та прямі переговори з Путіни, а керівник Офісу президента Андрій Єрмак в ексклюзивному інтерв’ю Фокусу заявив, що вже найближчим часом проведе переговори із заступником голови Адміністрації президента Росії Дмитром Козаком. Водночас він прокоментував і можливу зустріч Зеленського та Путіна у Пекіні.

Після цього, як стверджує New York Times, елементи цієї дипломатичної ініціативи було опубліковано російською газетою “Комерсант”. Публікація містила план із 10 пунктів, багато з яких мали прив’язку до конкретних дат у грудні-січні. Відповідно до нього Україна готувалася обговорити або докласти зусиль для:

Відновлення режиму припинення вогню.
Відкриття двох нових контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ “Золоте” та “Щастя”) на лінії розмежування та повторного відкриття всіх існуючих КПВВ.
Надання списку осіб, які утримуються у зв’язку з конфліктом, які підлягають звільненню або обміну, завершення “процесуального очищення” тих, хто захотів бути переміщеними в ОРДЛО.
Повернення до розгляду проекту закону України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей України” з імплементованою у ньому “формулою Штайнмайєра”.
Забезпечення безпечного та надійного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на всій території України.
Проведення телефонної розмови між президентом України та президентом РФ.
Підготовка та погодження порядку денного та підсумкових документів у рамках підготовки зустрічі президента України та президента РФ.
Проведення зустрічі Путіна та Зеленського.
Проведення саміту глав держав у “нормандському форматі”.
Погодження в рамках ТКГ низки законів з подальшим внесенням їх до Ради, які стосувалися б імплементації “формули Штайнмайєра”, амністії, децентралізації, спеціальної економічної зони та проведення місцевих виборів до ОРДЛО.
Нагадаємо, США та Росія 10 січня розпочнуть переговори, на яких порушать низку питань — від розширення НАТО і до фактичного обмеження суверенітету України. Загалом між сторонами на січень заплановано три зустрічі.

Представник американського Держдепу Нед Прайс заявив, що 10 січня лідери Росії та США не обговорюватимуть НАТО, Європу та Україну, а виключно питання “стратегічної стабільності”. Після переговорів про безпеку в Женеві на 12 січня заплановано Раду НАТО-Росія у Брюсселі. 13 січня стартують обговорення щодо лінії ОБСЄ у Відні, в яких візьме участь і Україна.

Джерело: focus.ua

Байден порадив Путіну не ризикувати через Україну: “Йому доведеться заплатити високу ціну”

Президент США розповів, що чекає РФ у разі вторгнення в Україну.

Президент США Джо Байден і глава Кремля Володимир Путін в ході телефонних переговорів 30 грудня виклали один одному питання, які викликають заклопотаність у сторін і домовилися почати переговори щодо деяких з них.

Про це Байден розповів в ході спілкування з журналістами в штаті Делавер 31 Грудня, розшифровку бесіди опублікував сайт Білого дому.

“Я ясно дав зрозуміти президенту Путіну, що якщо він зробить ще які-небудь кроки і вторгнеться в Україну, ми введемо жорсткі санкції. Ми збільшимо нашу присутність в Європі з нашими союзниками по НАТО, і йому доведеться заплатити високу ціну”, – сказав Байден.

Також американський лідер зазначив, що у нього склалося враження ніби Путін погодився з тим, що США і РФ, починаючи з середини січня проведуть в Європі три серйозні зустрічі за участю старших посадових осіб, які мають відношення до ОБСЄ, Ради Росія – НАТО, також мова йде про продовження консультацій про стратегічну доктрину відносин двох країн.

міркувань щодо НАТО, Сполучених Штатів і Європи, а ми виклали свої. І ми сказали, що почнемо переговори з деяких з цих питань. Але я ясно дав зрозуміти, що вони зможуть відбутися тільки в тому випадку, якщо він деескалує, а не ескалує ситуацію в регіоні”, – додав Байден.

Президент США очікує досягти прогресу в переговорах, але не став відповідати на питання про те, чи загрожують Росії санкції, якщо війська залишаться біля українсько-російського кордону.

“Я не збираюся вести переговори на публіці, але ми ясно дали зрозуміти, що (Путін – ред.) не може, я підкреслюю – не може – просуватися по Україні”, – сказав президент США.

Нагадаємо, телефонна розмова президента США Джо Байдена і господаря Кремля Володимира Путіна відбувся 30 грудня. В ході діалогу, який був ініційований Путіним, сторони обговорили “гарантії безпеки” Російській державі та Україні.

У Білому домі сказали, що Байден попередив Путіна про рішучі дії західного світу у разі військового вторгнення Росії в Україну.

Джерело: glavred.net

У Польщі не проти перенесення роботи Тимчасової контактної групи до Варшави: «Ми готові»

Бартош Ціхоцькі наголосив на тому, що логістика в Польщі дуже широка і зручна для переговорів

Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцькі в інтерв’ю «Главкому» розповів, чи може бути Варшава новою площадкою для переговорів Тристоронньої контактної групи.

« Про Варшаву я почув з інтерв’ю Леоніда Кравчука у квітні. Він назвав Варшаву і деякі інші столиці», – уточнив дипломат.

Бартош Ціхоцькі вважає, що логістика в Польщі дуже широка і зручна для переговорів. « Якщо буде бажання провести переговори у Варшаві, чи Кракові, ми логістично будемо готові, у нас багато гарних місць для діалогу», – наголосив посол.

Він додав, що після завершення обмежень, які змушують спілкуватися онлайн, сторони мають повернутися до живого обговорення, що дуже важливо. «Адже в таких складних перемовинах, як по Донбасу, онлайн має великі обмеження. Я розумію, що повернутися до офлайн у Мінську буде складно, бо якийсь МИГ чи якийсь «Хамас» щось влаштує. Тобто тут в кабінеті будуть розмовляти, а у сусідньому кварталі катуватимуть людей? Мені здається, що це некоректно», – резюмував польський дипломат.

Нагадаємо, що голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що перенесення переговорів з Білорусі дозволило б змінити формат ТКГ. На його думку, переговорний процес в ТКГ міг би вийти на рівень посадових осіб.

Раніше, президент Зеленський запропонував створити новий формат переговорів щодо врегулювання ситуації в країні. За його словами, цей формат можна було б об’єднати з нормандським. Про це йдеться в інтерв’ю глави держави німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Зеленський заявив, що у новому форматі обговорювалося б не лише врегулювання ситуації на Донбасі, але й повернення окупованого Криму та газопровід «Північний потік – 2».

https://uazmi.org/

До США відправляється делегація Німеччини для обговорення “Північного потоку-2”

Німецька урядова делегація вирушила до США для обговорення газопроводу “Північний потік-2”. Вони зустрінуться з помічником президента США Салліваном.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на видання медіагрупи Funke.

За даними джерел медіагрупи, до складу делегації переговірників входять помічник канцлера Ангели Меркель із зовнішньополітичних питань Ян Хеккер і радник з економічних питань Ларс-Хендрік Реллер.

Раніше в російському зовнішньополітичному відомстві розповіли про подальші плани поставок газу через Україну після введення в дію газопроводу “Північний потік-2”.
Нагадаємо, 20 травня Держдеп США оголосив про припинення санкцій проти Nord Stream 2 AG. Однак, з наступного дня США наклали санкції на 13 російських суден, що беруть участь в реалізації проекту, і ряд російських організацій.

Як писало РБК-Україна, президент США Джо Байден вважає санкції проти “Північного потоку-2” непродуктивними.

https://www.rbc.ua/

МЗС: Зеленський проведе переговори з Байденом перед його зустріччю з Путіним

Президенти США й України Джо Байден і Володимир Зеленський проведуть переговори. Вони мають відбутися перед зустріччю американського лідера з керівником РФ Володимиром Путіним.

Про це в ефірі телеканалу “Україна 24” в п’ятницю, 28 травня, заявив заступник глави Міністерства закордонних справ Євген Єнін. Він зазначив, що зараз готується порядок денний переговорів.

“Зустрічі Путіна з Байденом передуватимуть контакти нашого президента з американським президентом. Ми ретельно готуємо і порядок денний, і узгодження всіх логістичних аспектів відповідних контактів”, – сказав представник МЗС.

За словами Єніна, Київ упевнений у тому, що Вашингтон під час контактів із державою-агресором буде неухильно дотримуватися позиції, яку вони займають із 2014 року.

“А значить, інтереси нашої країни ніяк не постраждають після зустрічі президентів РФ і США”, – висловив він переконання.

Раніше інформацію про переговори Зеленського з Байденом оприлюднили в ЗМІ.

Як повідомляв OBOZREVATEL, зустріч президентів США і Росії відбудеться 16 червня в Женеві (Швейцарія). Байден має намір серед іншого зачепити тему суверенітету і територіальної цілісності України.

https://uazmi.org/

Яке місце займе Україна у грі США з Росією

Майбутня зустріч в Женеві президента Сполучених Штатів Джо Байдена і російського диктатора Путіна викликає багато очікувань. По-суті на ній остаточно проявиться ставлення Байдена до України і його позиція щодо підтримки нашої держави. А також виявиться готовність американського президента запустити між Вашингтоном і Москвою “перезавантаження 2.0”.

Політика США завжди була прагматичною. Але навряд чи Україна стане розмінною монетою геополітики, пішаком яким Америка може легко пожертвувати. Оскільки жертвувати союзником заради ефемерних домовленостей з Кремлем – страшна помилка.

Бо якщо навіть таке рішення здатне принести якісь короткочасні тактичні плюси, то в подальшому воно може обернутися на величезний мінус. Стати знаком для усі інших союзників США, що і вами також можуть пожертвувати задля благих цілей.

Відмова від підтримки України Америкою могла б стати рівнозначною помилці Путіна, коли він окупував український Крим, не подумавши наперед про можливі для себе наслідки такого нахабного загарбання чужої території. Невідомо чи Путін це усвідомив, але для того, щоб якось скрасити цю свою помилку йому потрібно, щоб і Сполучені Штати зробили щось подібне.

Для України дуже важливо, щоб президент США Джо Байден продовжував і далі цікавитися українськими проблемами. Хочеться сподіватися, що так воно і буде. Проте той факт, що Байден не знайшов часу зустрітися з Зеленський до того, як має відбутися його зустріч з Путіним, говорить що у Вашингтоні вирішили не узгоджувати повністю свої позиції з Києвом доти, поки не почують від Москви, що ж вона хоче від України.

Наразі, якщо б першою відбулася зустріч з Зеленським, то можна було б зробити припущення, Джо Байден обговоривши з президентом України нюанси питання окупованого Криму і окупованої частини Донбасу, готовий на зустрічі з Путіним тиснути на Росію.

Хоча можна не сумніватися, що Путін готовий викинути на стіл свої козирі. Це російські бомбардувальники в Сирії, війська навколо кордонів України, “Північний потік-2”, посилення Балтійського і Чорноморського флотів.

Не виключено, що Путін зробить спробу “виторгувати” Україну в Америки в обмін на те, що він не буде чіпати країни Балтії і Польщу, якщо у Вашингтоні погодяться з тим, що Україна є винятково зоною стратегічних інтересів Російської Федерації.

Чи витримає президент США таку спокусу, якщо Москва буде спроможною прогарантувати виконання подібного геополітичного розміну?

Хоча у цій зустрічі головною є не форма, а її зміст. Путін мріє про поділ світу на сфери впливу, і він від своєї мрії відступитися ніяк не бажає. Тому тема України буде одним із головних питань цієї зустрічі.

І зовсім не факт, що усі деталі і нюанси зустрічі стануть відразу відомими світовій громадськості.

Втім, Байден не бачить Російську Федерацію головним конкурентом Сполученим Штатам на міжнародній арені. Основним конкурентом Америки у Вашингтоні вважають Пекін. Оскільки економіка Китаю в наступні роки може почати обганяти американську.

А Росія для Америки була і є регіональним, правда агресивним гравцем, не дивлячись на те, що поки що Російська Федерація є найбільшою країною за своєю площею.

Крім того, необхідно пригадати, що президент США Джо Байден вже не раз заявляв, що його ціль зупинити Китай, а без “держави-бензоколонки” якою є Росія, КНР не зможе досягти своєї цілі – стати економікою номер один в світі.

І хоча навряд чи Вашингтон задля цієї глобальної цілі буде готовим пожертвувати інтересами своїх партнерів, але серйозне обговорення “китайського питання” може підштовхнути США до певних компромісів. Хочеться сподіватися, що за цієї ситуації українські інтереси все ж будуть захищеними.

Позитивом тут є те, що Байден може і не знати, що Путін здатен домовлятися тільки на своїх умовах. Тому, найбільш ймовірним варіантом є той, що сторонам зустрічі вдасться домовитися тільки по неосновним питанням.

Коли після зустрічі Байдена з Путіним надійде інформація, що зустріч пройшла успішно, можна буде сказати, що для України тут нічого хорошого немає.

Якщо ж повідомлять, що зустріч провалилася, то, в такому разі, українці можуть зітхнути з полегшенням, і Америка не відступилася від своєї стратегічної підтримки України.

Очевидно, що одним із основних питань зустрічі Байдена і Путіна також стане проблема “Північного потоку-2”.

Але тут необхідно враховувати один момент. Санкції вже накладено і їх повністю скасувати президент Джо Байден не зможе. Оскільки це б принесло величезні репутаційні втрати для Сполучених Штатів.

Тому він змушений маневрувати навколо цього питання. Якщо він піде на якість поступки, то це означатиме одне, за цим криється неможливість сертифікації цього трубопроводу і запуску його в дію.

Що ще більш болюче вдарить по Росії, яка вже почала потирати руки, смакуючи свою ймовірну перемогу над США на цьому напрямку.

Путіна розслабило те, що президент США Байден так і не окреслив “червону лінію” щодо “Північного потоку-2”. Але це зовсім не означає, що її взагалі немає. Просто американський президент, який вже 49 років у великій політиці, не бачить можливості вирішувати це питання в лоб.

Адже, якщо восени 2021 року в Німеччині до влади прийде нова коаліція, головна політична роль в якій відводитиметься “зеленим”, то це важливе питання може вирішитися саме собою. “Зелені” самі назавжди заблокують “Північний потік-2”.

А для Байдена зараз важливо не втрати одного з основних стратегічних союзників США у Європі – Німеччину. Тому він може піти на нібито тактичну поступку, яка дозволить йому зберегти добрі стосунки є Берліном, знаючи, що термін перебування на найвищій посаді в ФРН у головного політичного лобіста “Північного потоку-2” Ангели Меркель закінчується вже через декілька місяців.

А якщо “Північний потік-2” ніколи не вдасться запустити в експлуатацію, то єдине на чому Путін зможе компенсувати свої витрати, це порізати труби і здати їх на металобрухт.

Для Путіна ця зустріч сама по собі важлива тим, що сам факт того, що вона взагалі відбулася для нього куди більш значущий, ніж будь-який договір.

Йому необхідно показати внутрішньому споживачеві його політики, що Сполучені Штати вимушені з ним рахуватися. Заспокоюючи цим “еліту”, що їхні маєтки і гроші за кордоном “не згорять”, і виторгувати таким чином ще на певний час її підтримку та лояльність.

Позитивом для Сполучених Штатів від такої зустрічі може стати те, що Байден буде здатен показати американським елітам, що так йому вдалося заспокоїти агресивну поведінку Кремля, і Путін не так сильно буде демонстративно розмахувати “ядерним дубцем”.

Таким чином – це може бути договір про те, що сторонам геополітичного протистояння потрібно і далі намагатися між собою домовлятися.

https://uazmi.org/