Комаровський: З”явилась небезпечна дитяча “забавка” – сніффінг, який може привести до летального результату

Лікар Євген Комаровський попередив батьків про небезпечну дитячу “забаву” – сніффінг, який може привести до летального результату. Саме через такі ігри нещодавно загинула неповнолітня дитина у Першотравенську Дніпропетровської області.

Про це педіатр розповів на своїй сторінці в Instagram.

За словами педіатра сніффінг – це сучасна форма токсикоманії, поширена серед дітей, коли вони нюхають газ з запальничок або балонів для їх заправки.

“Відомо про значну кількість дитячих смертей через їх захоплення сніффінгом. У зоні ризику, в тому числі діти молодшого шкільного віку”, – попереджає Комаровський.

Що сталося в Першотравенську
Трагедія сталася на городі приватного будинку 12 вересня. 15-річний хлопець на ім’я Микола, учень Українсько-американського ліцею, вдихнув газ з балона для заправки запальничок.

Балон купила 14-річна подруга хлопця. Пізніше дівчинка розповіла, що вони хотіли записати ролик для TikTok, “для приколу”.

Продавець магазину виправдовувалася, що діти сказали, мовляв, їм вже 16 років, а балон потрібен їм для зйомки ролика.

“Існують правила торгівлі непродовольчими товарами. Продаж хімічних речовин, а також вибухонебезпечних, вогненебезпечних не може здійснюватися неповнолітнім”, – прокоментувала юрист Анна Попкова.

https://www.rbc.ua/

Ностальгія по СРСР: Директор Департаменту освіти і науки Києва потрапила в гучний скандал

Олена Фіданян, яка є директором департаменту освіти і науки Києва, поділилася зі своїми передплатниками в мережі думкою про те, як “добре” людям жилося в Радянському Союзі.

На своїй сторінці в Facebook вона зазначила, що в той час люди не боялися пити воду з вуличних автоматів, користувалися багаторазовими склянками і їх не знищували вандали, не купували воду для будинку, а пили з крана.

Крім того, мабуть, вона сумує за тими часами, коли за копійки мали цінність і за них можна було щось купити, включаючи скатан чаю, соку, проїзний квиток на громадський транспорт і т. д.

Чиновниця також до свого листа додала фото радянського школяра, який п’є воду з вуличного автомата.

Ще одна любителька СРСР: директор Департаменту освіти і науки Києва потрапила в гучний скандал

Варто зазначити, що її пост викликав шквал критики з боку користувачів мережі.

Страшно уявити про що ви мрієте, як резутльтат сучасної освіти! ГУЛАГ, залізна завіса, партійні збори з приводу адюльтера?
Ну і що? Багато чого не було за часів, коли комуністи безкарно злочинно керували 1/6 сушею світу;
Разом з тим напишіть: скільки пенсії отримувала ваша бабуся, де вона працювала, де жила, в яких чергах і за чим стояла. На чому готувала їсти, і де все це бралося по 3-5 коп, і ходила вона чистити кукурудзу на тік всю осінь, і збирати буряк на полі, і труїти мишей щоб отримати хоча б ту невелику доплату в колгоспі до її пенсії;
Ці тітки не хочуть нічого нового, це ж потрібно напружуватися, щось читати, мізки включати. Краще поскучати за громадськими склянками;
Разом з такими цінами треба ще повернути такий же дефіцит;
Ідеальний текст для підтвердження профнепридатності, сподіваюся, колись доживу до часів, коли за такий пост людина буде вилітати з роботи протягом декількох годин.

https://www.rbc.ua/

Кива розкритикував Бойка та інших членів ОПЗЖ за те, що копають під нього на Полтавщині: “Поки я лажу, формую команду і борюся за інтереси партії, окремі під****си цією партією торгують”

Одіозний нардеп Ілля Кива звинувачує свого соратника Юрія Бойка у продажі франшизи партії ОПЗЖ бізнесмену на Полтавщині. Кива обурений, оскільки це “округ, який віддали під його крило”, повідомляють Патріоти України.

На Полтавщині у жовтні повинні відбутися місцеві вибори до ради. Відтак це стало причиною розколу в “Опозиційній платформі – За життя”.

У чому Кива звинувачує Бойка
Як розповів Кива, Стратегічна рада партії ОПЗЖ затвердила розподіл відповідальності на окрузі між крилом Рабіновича – Медведчука і Бойко – Льовочкіна. Карлівський район віддали під відповідальність самого Киви. Нардеп розповів: почав підготовку до перевиборів і поїхав на місце формувати команду. Втім, тут його чекало розчарування: голова Полтавської обласної організації партії Олег Сазонов, з відома Бойка, продав франшизу ОПЗЖ місцевому бізнесмену.

“У мене питання: скільки це буде продовжуватися? Що мені потрібно сказати чи зробити, щоб мої дії не обнулялися комерційними діями окремих під***сів?” – звернувся до Бойка Кива.
Ілля Кива обурюється: мовляв, як це так виходить – відповідальний він, а сутність партії продають бізнесменам. Тому він звертається до Юрія Бойка і просить пояснити, яка роль самого Киви у розвитку партії. “Поки я лажу, формую команду і борюся за інтереси партії, окремі під****си цією партією торгують”, – обурюється нардеп.

За інформацією ЗМІ, “місцевий бізнесмен”, про якого говорить Кива – це Юрій Кобченко, який у 2020 році невдало балотувався депутатом в облраду від “Слуги народу”. Він також має вплив на місцеві партії “Рідне місто”, “Пропозиція”, частину “Слуги народу”.

Патріоти України

Нардеп Костенко: ​Таран систематично валить переозброєння. “На рахунках Міноборони можуть залишитися 15 невикористаних мільярдів

У воюючої держави, котра кожну гривню має заощаджувати для оборони, неосвоєння таких сум як можна розцінювати? Некомпетентності, корупції, чи зради?

Полковник СБУ, учасник російсько-української війни, нардеп Роман Костенко звернув увагу на тривожну закономірність, котра спостерігається в Міноборони за президенства Зеленського, зазначають Патріоти України. Про це секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки пише у Фейсбуці.

“Через неефективне управління в Міноборони на рахунку може залишитись близько 15 млрд гривень на кінець року.

Наразі маємо невтішну ситуацію з використанням бюджетних коштів Міністерством оборони України.

Сьогодні Голова Рахункової палати Валерій Пацкан на засіданні комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки проінформував народних депутатів про використання коштів Міноборони.

Ситуація наступна.

За останні три роки спостерігається тенденція до збільшення суми невикористаних коштів за загальним та спеціальним фондами бюджету. Так за даними Рахункової палати не було використано:

в 2018 році – 526 млн грн;

в 2019 – 1, 347 млрд грн;

в 2020 – 1,649 млрд грн;

за 8 місяців в 2021 році – 7,8 млрд грн, а за прогнозами Рахункової палати в грудні ця сума може становити 14,8 млрд грн.

Цікаво тепер як і на що МОУ спробують витратити таку суму коштів до кінця року, щоб вони не повернулися до бюджету?

Я погоджуюся з Dmytro Kuleba, що Україна повинна стати сильною військовою державою, на кшталт Ізраїлю.

Однак, спочатку потрібно хоча б навчитися розпоряджатися в рази меншим в порівнянні з Ізраїлем бюджетом, що виділяється на МІноборони”.

Патріоти України

У Кременчуці жорстоко розправилися із літньою жінкою: Тіло волочили по вулиці, залишаючи кривавий слід

У Кременчуці жорстоко розправилися з літньою жінкою. Пенсіонерку волочили по землі, а на її тілі не було живого місця. Про це повідомляють у Департаменті карного розшуку, передають Патріоти України.

Все сталося 14 вересня. Тіло пенсіонерки знайшли біля однієї з багатоповерхівок. Їй було 79 років і вона підгодовувала бездомних тварин. На жінці зовсім не було одягу, а криваві сліди волочіння розтягнулися на кілька десятків метрів.

Поліція вийшла на сліди злочинця
Поліцейські провели низку першочергових заходів та з’ясували час скоєння особливо жорстокого злочину та загальні прикмети вбивці. Зловмисника затримали безпосередньо на вулиці, коли він, змінивши одяг, вже прямував у невідомому напрямку. Затриманий зізнався у скоєнні вбивства старенької.

Але найжахливіше, що в його телефоні був знайдений відеозапис вбивства. “Підозрюваним у вбивстві виявився 27-річний неодноразово судимий місцевий житель. Чи перебував фігурант у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, буде встановлено під час досудового слідства. Наразі тривають слідчі дії, останньому повідомлено про підозру, вирішується питання про обрання запобіжного заходу-тримання під вартою”, – повідомили у Департаменті карного розшуку.

Патріоти України

На день народження заступника голови ОП Татарова приїхали правоохоронці, які розслідують його карні справи: Як відкараскатися від звинувачень на мільйони доларів

На святкування дня народження заступника голови Офісу президента Олега Татарова з’їхалось більше десяти топ-посадовців силових відомств – зокрема ті, що були пов’язані з розслідуванням справи Татарова, зазначають Патріоти України.

Джерело: відео “Української правди” “Прийоми Татарова. Репортаж з дня народження куратора від ОП”

Деталі: На свято прибув заступник голови національної поліції України та начальник головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе. У тещі Цуцкірідзе є кілька об’єктів нерухомості в ЖК на Печерську, де мали отримати квартири нацгвардійці у справі “УкрБуд”. Слідство встановило що, Татаров у 2017 році, коли працював юристом в “УкрБуд”, яка на той час належала екснардепу Максиму Микитасю, брав участь у передачі хабара посадовцю криміналістичної установи МВС.

Сам Микитась в інтерв’ю “Українській правді” зазначив, що саме Цуцкірідзе, перебуваючи на високих посадах у МВС, допомагав юристу “УкрБуд” Татарову вирішувати проблеми “УкрБуд” з Міністерством внутрішніх справ.
Крім того, на день народження Татарова прибув заступник генпрокурорки Ірини Венедіктової Олексій Симоненко, який передав справу Татарова від НАБУ до СБУ.

Патріоти України

Проєкт бюджету-2022: Мінімальна зарплата зросте на 200 гривень наприкінці року

Кабінет міністрів заклав до проєкту державного бюджету на 2022 рік незначне зростання мінімальної зарплати. Мінімалка зросте на 200 гривень з 1 жовтня.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкт державного бюджету, оприлюднений на сайті Верховної ради (законопроект №6000).

Згідно з документом у 2022 році мінімальна заробітна плата становитиме:

у місячному розмірі: з 1 січня – 6500 гривень, з 1 жовтня – 6700 гривень;
у погодинному розмірі: з 1 січня – 39,26 гривні, з 1 жовтня – 40,46 гривні.
Відзначимо, мінімальна зарплата зросте з 1 грудня 2021 року до 6500 гривень.

Нагадаємо, Кабінет міністрів на засіданні 15 вересня затвердив проєкт закону про державний бюджет на 2022 рік.

Як повідомляло РБК-Україна, мінімальна середньозважена заробітна платня у 2022 році зросте на 8,4% до 6550 гривень. Такі дані містить Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки, схвалений Кабінетом міністрів 31 травня 2021 року. У подальшому заплановане зростання мінімалки на 9,6% до 7176 гривень у 2023 році та на 6,8% до 7665 гривень у 2024 році.

https://www.rbc.ua/

Інфекціоніст Євген Дубровський: Хто більш небезпечний для оточуючих – вакцинований від COVID або перехворілий

Люди, які перехворіли на коронавірус люди не становлять небезпеки для суспільства. Про вакцинованих не можна так сказати на 100%, адже щеплення не дає гарантії, що ви не захворієте.

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив київський інфекціоніст Євген Дубровський.

“Вже доведено, що перехворілі люди хворіють повторно надзвичайно рідко. Навіть вирахуваний відсоток – 0,1. Ця десята частка відсотка припадає на людей, що мають дефекти імунітету, які не дозволяють сформувати повноцінний тривалий захист”, – повідомив лікар.

Він зазначив, що люди, які перехворіли на коронавірус мають більш стійкий імунітет до інфекції, ніж вакциновані.

“Хворі повторно все одно одужують, більш того, важко хворіють взагалі вкрай рідко (теж пораховано – в 0,05% випадків потрапляють в стаціонар). Значить, їх імунітет достатній, щоб одужати, але недостатній для формування імунної пам’яті”, – зазначив лікар.

Щеплені можуть захворіти
“Щеплені, як і попереджають виробники всіх без винятку вакцин, можуть захворіти. Цього не спостерігається масово, але люди дійсно хворіють. Я бачу це серед своїх пацієнтів, люди звертаються за допомогою, і все розповідають. Це не дивно, тут немає нічого несподіваного. Ні ВООЗ, ні CDC, ні МОЗ не стверджують, що вакцинація гарантує стовідсотковий захист”, – пише Дубровський.

Лікарі не хворіють повторно
Доктор нагадав, що мета вакцинації – захистити групи ризику від інфекції. Також Дубровський зазначає, що перехворілі медики в стаціонарах не заражаються заново, а це говорить про стійкий імунітет після хвороби.

“Статистика невблаганна і незаперечна. Медики, і не тільки інфекціоністи, масово не хворіють повторно. Щось їх береже. Думаю, всі розуміють, що це “щось” – хороший імунітет, а не маски або миті руки. До слова, рівень антитіл у медпрацівників дуже високий”, – резюмував медик.

https://www.rbc.ua/

Харків: Раптово зупинилося серце 30-річної поліцейської – “осиротів маленький син”

У Харкові після тривалої боротьби з онкологічною хворобою померла патрульна поліцейська Анастасія Забродіна. Жінці було всього 30 років. У неї залишився маленький син і чоловік.

Про цю трагедію повідомляє Патрульна поліція України на своїй сторінці в Facebook.

“Анастасія приєдналася до лав патрульної поліції однією з перших, в 2015 році. Вона гідно служила українському народу. Без дружини залишився чоловік, осиротів її маленький син”, – йдеться в повідомленні.

Майже два роки жінка відважно боролися з хворобою. Сьогодні, 15 вересня, її серце раптово зупинилося.
У поліції висловили свої глибокі співчуття рідним і близьким Анастасії.

Користувачі мережі також залишили слова співчуття.

Дівчинка, спочивай з миром! Співчуття рідним!
Царство Небесне. Рідним і близьким щире співчуття;
Що ж сьогодні за день такий. Спочивай з миром… Світла тобі пам’ять;
Шкода молодого життя… Співчуття рідним.

https://www.rbc.ua/

Спрацювала бомба: в результаті вибуху в Дніпрі загинуло співробітниця ДСНС і АТОшник

Сьогодні вранці в Дніпрі на проспекті Б. Хмельницького вибухнула іномарка. В результаті вибуху загинуло двоє людей.

Загиблими виявилися начальниця відділу зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС в Дніпровській області Дарина Гречіщева і АТОшнік Олексій Кавлак.

Причиною вибуху стало потужний вибуховий пристрій.

Про це повідомляє видання «Сегодня», посилаючись на власні джерела.

«Зараз встановлюється зв’язок між загиблими, ким вони були один одному. Так як злочин кваліфіковано як теракт, злочин розслідує не лише поліція, але ще і СБУ », – сказало виданню джерело в поліції.

https://www.mv.org.ua/

Заява прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні уряду: Пенсіонерам доплачуватимуть по 300 гривень. Хто і коли отримає гроші

В Україні з 1 жовтня 2022 року пенсіонерам доплачуватимуть щомісяця до 300 гривень. Доплати будуть встановлені пенсіонерам у віці від 70 до 75 років.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Заява прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні уряду.

“З 1 жовтня 2022 року пенсіонерам у віці 70-75 років будуть встановлені щомісячні доплати в сумі до 300 гривень. Це ті категорії громадян, у яких пенсії менше середньої заробітної плати 2020 року”, – заявив Шмигаль.

https://www.rbc.ua/

Політичне вбивство: Лідера Народного руху України, дисидента В’ячеслава Чорновола було жорстоко вбито кількома ударами кастета в потилицю

Лідера Народного руху України, дисидента В’ячеслава Чорновола було жорстоко вбито кількома ударами кастета в потилицю.

Про те, що головний політичний конкурент Кучми в тодішній Україні загинув не внаслідок ДТП, а його вбили, заявив в ефірі «4 каналу» колишній заступник генерального прокурора України Микола Голомша.

«Ми розслідували справу про вбивство Чорновола… І встановили, що Чорновола було вбито. Було вбито чотирма ударами кастету у потиличну ділянку голови і таким самим кастетом було добито водія», – сказав він 14 вересня.

«Безперечно, що не ДТП. Було встановлено відключення подушок безпеки, підробку огляду місця події, було встановлено вбивство на Волині основного свідка. Коли ми відкопали труп, там були важкі метали в кістках. І ми розкрутили експерта, який сказав, що він не проводив розтин тіла Чорновола», – сказав Голомша.

В’ячеслав Чорновіл – український політичний діяч, дисидент, журналіст, в 2000 році був удостоєний звання Герой України. У 1999 році трагічно загинув. За офіційною версією, В’ячеслав Чорновіл загинув внаслідок ДТП, коли 25 березня 1999 року його автомобіль врізався в «КамАЗ» із причепом.

В’ячеслав Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці ДТП. Версії слідства змінювались досить часто від дня трагедії. У 2017 році тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко пообіцяв парламентарям розслідувати обставини смерті лідера Народного руху України В’ячеслава Чорновола, як тільки завершить справи експрезидента Віктора Януковича і Майдану.

Більшість друзів і син, Тарас Чорновіл, переконані, що це було політичне вбивство.

Іван Гончар (Януарій), син співачки Ніни Матвієнко, служить у монастирі ПЦУ

Син народної артистки України Ніни Матвієнко Іван Гончар (Януарій) постригся у ченці УПЦ МП. Його матері свого часу дорікали за те, що вона віддала свою дитину у московську церкву. Однак нині Іван є ієродияконом церкви Івана Богослова Православної церкви України у Ніжині.

Про це повідомила ТСН.

Тепер Івана звуть Януарієм. 48-річний єродиякон у Ніжині третій рік. У монахи він постригся у 33 роки у Криму, де служив у Бахчисарайському Свято-Успенському монастирі Моспатріархату.

Там він пробув 12 років, до самої анексії Криму. Єродиякон Януарій зізнався, що покинув Крим не через конфронтацію з братією в монастирі:

“Вони проросійські. Настоятель дав благословення йти голосувати за анексію, це було обов’язково. Я не ходив, і всі це знали. Не тільки не приховував свої погляди, а й сварився через це. Більшість із Західної України були. Але — Московський патріархат”, – розповів син Ніни Матвієнко.

Він додав, що його не намагалися відлучити від церкви чи виселити з монастиря:

“Статус мами завжди допомагав. Я сам виїхав з Криму, це було шість років тому. До монастиря приїжджала дівчина, художник, яка допомагала мозаїку класти. Її батько, священик, служить у Крутах, що під Ніжином, і він взяв мене дияконом у свою церкву. І Ніжинський єпископ прийняв. Це ще був Московський патріархат. До отримання Україною Томосу”, – поділився єродиякон Януарій.

Тепер син син Ніни Матвієнко у Ніжині знімає квартиру:

“Платять мої батьки. Квартплата плюс комуналка. Наше житло і є келія. Хата на дві кімнати — окрема у отця Софронія і в мене”, – поділився Іван Гончар.

Він додав, що монахи самі мусять заробляти на життя. Адже священники і монахи самі заробляють – шиють, таксують.

ПЦУ, за словами Януарія, — поки що найбідніша Церква. Але є робота, за яку платять платять, — іконопис. Він пише ікони, робить іконостаси на замовлення. Але тих коштів для пожиття замало. На щастя, має підтримку від мами.

Також він поділився, що батьки до нього приїжджали, а от сестра Тоня Матвієнко з чоловіком Арсеном Мірзояном – ще ні.

Нагадаємо, що в одному з віршів поет Дмитро Павличко дорікнув співачці Ніні Матвієнко за те, що її син опинився у монастирі московської церкви.

Міжнародні експерти зацікавились законом Зеленського про боротьбу з олігархами – це шлях до узурпації влади

Прийняття в першому читанні законопроєкту Володимира Зеленського про олігархів в українському суспільстві пройшло малопоміченим. Однак, цей законопроєкт привернув увагу міжнародних експертів. І їх оцінки мали б стати тривожною сиреною для Володимира Зеленського та його оточення.

Передусім нагадаємо, що ще на етапі внесення законопроєкту у Верховну Раду, #Букви (дочекавшись офіційної версії) проаналізували основні норми пропонованого президентом документа. Якщо характеризувати його одним словом, найкраще підійде «популістський», оскільки жодних непереборних проблем олігархам він не створює, навіть не ставить за мету ліквідацію тих передумов, які роблять олігархат можливим і забезпечують його існування. Натомість пропонує називати певних людей олігархами офіційно. І як «бонус» – право президенту фактично одноосібно (оскільки РНБО в нинішньому форматі є по суті «проксі») визначати, хто є олігархом, а хто ні.

Про можливі наслідки такого підходу нижче, а зараз повернімось до міжнародних експертів. За повідомленнями ряду ЗМІ, британський історик, письменник і журналіст, професор історії в Гарвардському університеті і старший науковий співробітник Оксфордського університету, Інституту Гувера та Стенфордського університету Ніл Ферґюсон, назвав законопроєкт Зеленського «небезпечним прецедентом». За словами Ферґюсона, намагання створити виняткові закони для конкретних соціальних верств може погано закінчитись. Свої слова він проілюстрував прикладом впровадження у радянській термінології слова «куркулі» і тих наслідків, до яких це призвело.

Тут слід зробити невеличкий екскурс в історію. У творах Леніна перші згадки про куркулів з’явились ще наприкінці ХІХ століття і на той час це поняття не розглядалось як тотожне поняттю «заможний селянин», радше як синонім слова «лихвар». Однак з початком періоду колективізації, «куркулями» почали називати значно ширший прошарок населення – від великих землевласників до малих підприємців. А уже наприкінці 1920 років – усіх селян, які не підтримували радянську політику колективізації та державну цінову політику на сільськогосподарську продукцію, незалежно від їх реальних статків. Згодом поняття «куркуль» остаточно втратило будь-який первісний зміст, перетворившись на штамп, який використовувався у політичному, а не економічному контексті для репресій неугодних одноосібній владі Сталіна.

Слід відзначити один цікавий факт, щодо заяви Ніла Фергюсона. Канал «Україна 24», який опублікував його виступ на YouTube, невдовзі заблокував доступ до відео. Цікавим цей факт робить те, що «Медіа Група Україна», до якої входить і канал «Україна 24», належить Рінату Ахметову, чи не першому (ну добре, насправді другому) кандидату на входження до списку олігархів, і який мав би бути прямо зацікавленим в поширенні подібної позиції авторитетного експерта. Однак, реальність виявилась прямо протилежною.

Схожу думку висловив Фарід Закарія, в минулому головний редактор видання Foreign Affairs, головний редактор Newsweek International, багаторічний ведучий каналу CNN.

Я б радше турбувався про закони, які певним чином ускладнюють для громадянського суспільства та приватного сектору можливості володіти ЗМІ, висловлювати свою думку. Надзвичайно важливо пам’ятати, що свобода преси означає свободу взагалі. Кожен повинен мати можливість говорити вільно

Не зайвим буде згадати і виступ економіста Андерса Ослунда, провідного міжнародного експерта з питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР, професора Джорджтаунського університету, старшого наукового співробітника Atlantic Council та Інституту Петерсона, який напряму порівняв ініціативу Володимира Зеленського з кроками Володимира Путіна на початку його шляху до абсолютної влади у 2000-х.

Ви говорите, що олігарх має продати свої ЗМІ. А кому він їх має продати? Жоден іноземець не захоче їх купувати. Звичайно, росіянам купувати не дозволять. Хто ж тоді це має бути? Держава, керівна партія? Путін на початку 2000-х відібрав медіавладу у Бориса Березовського і передав не державі, а своїм, путінським олігархам. Те, що ви пропонуєте – не є третім шляхом, а є путінським шляхом

Чому законопроєкт Володимира Зеленського викликав стільки критики? Давайте розбиратись. У статті 2 теперішньої редакції проєкту закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» ідеться про те, що до олігархів може бути віднесено особу, яка відповідає хоча б 3 з 4 таких критеріїв:

бере участь у політичному житті;
має значний вплив на ЗМІ;
є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання, який є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Якщо перекласти цю творчість з «юридичної» (в лапках, оскільки подібне формулювання норм законопроєкту саме по собі суперечить фундаментальному принципу правової визначеності) на українську, то бачимо, що критерії для потрапляння в список олігархів є надзвичайно розмитими.

Наприклад, участь в політичному житті бере особа, яка «фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами». Ані критеріїв того, які вимоги є політичними, ані строків, протягом яких таке фінансування враховується, ані власне об’ємів подібного фінансування закон не конкретизує. Іншими словами – якщо ви щось купили для протестів на Майдані у 2014 – потенційно ви пройшли перший з 4 критеріїв для того, щоб називатись олігархом.

Другий і третій пункти цього списку взагалі місцями дублюють один одного, оскільки значним впливом на ЗМІ, за приписами законопроєкту є статус бенефіціара або контролера засобу масової інформації. Якщо при цьому частка на ринку такого засобу масової інформації протягом року перевищує 35% (відповідно до закону України «Про захист економічної конкуренції») – він вважається таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, отже виконується умова і другого, і третього пунктів.

Якщо особа ще й володіє активами на загальну суму близько 90 мільйонів доларів, тобто той самий мільйон прожиткових мінімумів доходів громадян на 2021 рік (зовсім не «олігархічні» масштаби, погодьтесь, натомість великий бізнес – у зоні ризику), то місце у списку олігархів такій особі гарантовано. При цьому, у президентському законопроєкті пропонується у розмір активів особи враховувати як її «особисті» активи, так і ті, що належать суб’єктам господарювання, де вона виступає бенефіціаром (окрім ЗМІ), не враховуючи реальний розмір частки особи в таких компаніях. Проте, ані методик оцінки вартості активів, ані норм, які б вказували на наявні методики, законопроєкт не містить. Які і визначення поняття «активи» чи вказівки на те, яке з півдесятка наявних в українському законодавстві визначень слід застосовувати у цьому випадку.

При цьому, пропонований президентом законопроєкт не пропонує реальних механізмів усунення впливу олігархів на економіко-політичне життя держави. Наприклад, заборона олігархам здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій. Заборона це чудово, наприклад заборона вбивати та красти припинила скоєння вбивств і крадіжок…заждіть – ні, не припинила. Тому що заборона без дієвого механізму її реалізації – нічого не варта.

Можна заперечити, що законодавством встановлена адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення порядку фінансування політичних партій. Однак, за даними мережі ОПОРА, станом на квітень 2021 року, за весь період наявності у Кримінальному кодексі України статті 159-1 (з вересня 2006 року), яка й передбачає відповідальність за порушення порядку фінансування політичних партій, був ухвалений лише 1 (один) обвинувальний вирок. Хоча лише у 2020 році НАЗК надіслало до Нацполіції 22 повідомлення ро виявлення фактів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 159-1 КК України, за якими було відкрито 11 кримінальних проваджень (хоча КПК зобов’язує реєструвати провадження щодо кожного повідомлення про злочин). Схожі дані надає і Національна школа суддів України.

Додамо до цього статистику Українського центру суспільних даних, яка свідчить про те, що кількість виправдувальних вироків у провадженнях щодо кримінальних правопорушень за «виборчими» статтями в Україні коливається на рівні 1% (дані за період 2014-2018 років), і матимемо реальну картину ефективності тих обмежень для протидії олігархам, які пропонує президент у своєму законопроєкті.

При цьому, те, як ці порядок застосування цих обмежень викладений у законопроєкті Володимира Зеленського, є ще одним прикладом зґвалтування принципу правової визначеності. Стаття 7 проєкту встановлює, що обмеження застосовуються до осіб, які включені до «реєстру олігархів». Однак стаття 5 того ж проєкту встановлює, що особа набуває статусу олігарха не з моменту включення до реєстру, а з дня офіційного опублікування указу Президента України про введення в дію відповідного рішення РНБО. Звідси виникає питання – що є підставою для застосування обмежень (і як наслідок, відповідальності за їх порушення) – рішення РНБО та указ президента, чи поява запису в реєстрі олігархів? Скажімо, указ президента опублікований 1 січня, а дані до реєстру внесли 4 січня (не пізніше 3 календарних днів з дня набрання рішенням чинності, як передбачено законопроєктом) – з якої з цих дат особа вважатиметься олігархом з відповідними наслідками? При цьому, в статті 6 законопроєкту мова іде про те, що підставою для включення до реєстру олігархів є рішення РНБО, і жодного слова про указ президента. Іншими словами – обмеження прав потенційного олігарха можуть бути застосовані і без указу президента? Проте, за нормами статті 10 закону «Про Раду національної безпеки і оборони України», прийняті рішення РНБО вводяться в дію указами президента, про момент набрання чинності рішеннями РНБО в законі не йдеться.

Окремо варто згадати позицію Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, де у висновку щодо президентського законопроєкту наголосили, що повноваження РНБО визначаються нормами частини 8 статті 107 Конституції України (компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом) та нормами закону «Про Раду національної безпеки і оборони України», який встановлює, що функціями РНБО є внесення пропозицій президенту, координація та контроль у сфері національної безпеки і оборони. Натомість питання надання тим чи іншим особам того чи іншого статусу не стосується сфери національної безпеки і оборони, що призводить до невідповідності президентського законопроєкту нормам Конституції.

Також позиція Головного науково-експертного управління співпадає з думкою міжнародних експертів щодо неправової процедури присвоєння особі статусу олігарха, а також відсутності запобіжників щодо вибіркового застосування цієї процедури. Загалом, президентський законопроєкт у Головному науково-експертному управлінні ВР розгромили вщент, надавши висновок про невідповідність його норм законодавству, об’єм якого перевищує об’єм самого законопроєкту. Щоправда, позиція професіоналів не зупинила 275 нардепів, які проголосували за прийняття цього кадавра законотворчості у першому читанні.

Окремо слід зауважити, що законопроєкт про олігархів був розкритикований навіть Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою, яка заявила, що проблема його – «у перевищенні повноважень РНБО і президента» (що узгоджується з позицією Головного науково-експертного управління ВР). При цьому, і омбудсменка, і Головне науково-експертне управління ВР наголосили на обмеженні права і можливості осіб, кандидатури яких на включення до реєстру олігархів розглядатиме РНБО, надати власні докази та пояснення, а також представити свою позицію до, власне, включення в реєстр і застосування щодо них передбачених законопроєктом обмежень.

Кілька днів тому президентський законопроєкт було скеровано до Венеційської комісії, дорадчого органу Ради Європи, діяльність якого спрямована на надання висновків у сфері конституційного права з питань відповідності законопроєктів європейським стандартам та цінностям. З огляду на ту кількість критики, яку він отримав до цього часу, навряд чи слід очікувати позитивного рішення стосовно запропонованого Володимиром Зеленським закону. Цікава деталь – очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія просив спікера Дмитра Разумкова не надсилати президентський законопроєкт для оцінки експертами з Венеційської комісії. «Офіційна» причина у тому, що, мовляв, нардепи «виглядатимуть шизофреніками» (авторський стиль збережено), якщо спочатку надішлють експертам першу редакцію законопроєкту, а після цього другу (яка, начебто, має з’явитись після розгляду «понад 1200 правок» до існуючої редакції). Які ж причини завадили подати на розгляд Верховної Ради ту версію законопроєкту, яку не розгромлять усі незаангажовані експерти, пан Арахамія не уточнив.

Якщо президентський законопроєкт є неефективним щодо чіткого визначення критеріїв визнання особи олігархом, формального закріплення такого статусу, дотримання конституційних вимог як до розподілу повноважень органів державної влади так і до забезпечення гарантій прав і свобод, передбачених Конституцією, слід сказати і про те, у чому він є ефективним.

Законопроєкт Володимира Зеленського надає Володимиру Зеленському ефективний контроль над відповіддю на питання «хто в Україні є олігархом» та можливість «редагувати» цю відповідь чи не за власним бажанням, оскільки рішення про включення до реєстру олігархів приймає РНБО, а президент за посадою головує в РНБО та формує її склад. Як показав кейс з призначенням міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, президент в той чи інший спосіб впливає на те, хто займатиме всі п’ять посад, які є «обов’язковими» членами РНБО. Крім того, президент наділений правом вводити до складу РНБО інших осіб (без обмеження кількості та вимог до цих осіб), що гарантує йому можливість за будь-яких умов сформувати там лояльних дві третини складу, необхідних для прийняття рішень. Введення цих рішень в дію також цілковито в руках президента – шляхом підписання відповідних указів.

Через контроль за учасниками «списку олігархів», законопроєкт Володимира Зеленського надає Володимиру Зеленському ефективний важіль тиску щодо голови Національного Банку України та його заступників, членів Центральної виборчої комісії членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, членів Кабінету Міністрів України, посадових осіб міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, директора Національного антикорупційного бюро України та його першого заступника і заступників, голови та членів Рахункової палати, директора Державного бюро розслідувань та його першого заступника і заступника, членів Вищої ради правосуддя, а також генерального прокурора та його заступників, голови СБУ та його заступників, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, секретаря РНБО та його заступників, та загалом державних службовців – оскільки встановлює нову підставу для звільнення їх з посад, а саме: порушення вимог президентського законопроєкту в частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти з особами, включеними до реєстру олігархів або їх представниками (хто є представником олігарха, законопроєкт також не каже). Декларації, не пізніше наступного дня (!) після контакту, подаються до РНБО, оскільки саме РНБО визначено розпорядником реєстру олігархів.

А от чи схоже це на спробу узурпації влади в державі – спробуйте дати відповідь ви.

https://bykvu.com/

Пошук нових джерел блакитного палива: Польща відмовляється від російського газу і припиняє контракт із “Газпромом”

Без блакитного палива з РФ країна обходитиметься з 2023 року.

Про це заявив представник уряду Польщі в галузі стратегічної енергетичної інфраструктури Петро Наїмський, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на “Апостроф”.

Наїмський пояснив, що Польща повністю відмовиться від російського газу, коли запрацює трубопровід Baltic Pipe. Це має відбутися в 2023 році.

“Ми не будемо продовжувати контракт з російським “Газпромом””, – сказав чиновник і висловив сподівання на те, що Baltic Pipe запрацює з 1 жовтня 2022 року.

Представник уряду зазначив, що після запуску газопроводу Польща збирається наростити використовувані обсяги блакитного палива на 50%.

Також читайте: Будівництво газопроводу “Північний потік-2” повністю завершено, – “Газпром”

Також він пояснив, що польська компанія Gaz-System будує міжмережеві з’єднання в сусідні країни, це дозволить імпортувати необхідний для економіки обсяг газу з інших джерел, уникаючи російських.

Baltic Pipe з’єднує норвезькі газові родовища з Данією і Польщею. Очікувана потужність газопроводу складе 10 мільярдів кубометрів на рік. За словами Наїмські, екологічні питання, які викликали затримку будівництва, на цей час вирішено.

https://censor.net/

Дівчина білоруського активіста Шишова: “Прокурор мене футболить у морг, морг – до слідчого”

Близькі білоруського активіста Віталія Шишова, якого півтора місяці тому знайшли повішеним в київському парку, досі не можуть забрати з моргу його тіло.

Про це журналістам розповіла дівчина Шишова Божена Жолудь, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на “Настоящее время”.

Тіло не віддають близьким, тому що ще не закінчена судово-медична експертиза.

“Прокурор мене футболить в морг, морг – до слідчого. Як у нас система вдома працює, в Білорусі, таке відчуття, що те ж саме відбувається і тут. Приїхавши до начальника моргу, я теж почала задавати йому питання: коли ви мені віддасте ( тіло. – Ред.)? Коли закінчаться експертизи? На що я отримала відповідь: ми вам не зобов’язані нічого говорити”, – розповідає Божена Жолудь.

Також дивіться: Дівчина білоруса Шишова, знайденого повішеним у Києві, заявляє про саботаж розслідування. ВIДЕО

Керівництво моргу не стало коментувати ситуацію на камеру. Пояснило тільки, що тіло віддадуть, коли надійде дозвіл прокуратури.

За словами адвоката потерпілої сторони Олени Гаврилюк, питань у справі Шишова поки більше, ніж відповідей.

“Мене цікавить, чому не видається тіло, чому довго проводиться експертиза. Це все, що я поки можу сказати на даний момент. Зараз підготовлені адвокатські запити на ім’я міністра внутрішніх справ Монастирського про те, що він у своєму брифінгу “Інтерфаксу” озвучив, що відома версія: чи це вбивство, чи самогубство – тому хочемо від нього отримати більш чітку відповідь”, – розповіла адвокат.

Нагадаємо, вранці 2 серпня голова Білоруського Дому в Україні Віталій Шишов вийшов, імовірно, на щоденну пробіжку (вдома не виявлено його спортивних речей) і не повернувся.

3 серпня Шишова було знайдено повішеним в одному з київських парків.

Білоруський Дім в Україні заявив, що за його главою Віталієм Шишовим, якого знайшли повішеним у Києві, велося стеження, і що поліція про це знала. Водночас у Нацполіціі заявили, що Шишов не звертався до поліції з приводу можливого стеження.

В оточенні загиблого Шишова заявили, що він не міг накласти на себе руки, його смерть – справа рук режиму Лукашенка: “Поліція сказала, що в нього був зламаний ніс”. Пізніше правоохоронці підтвердили, що експерти виявили на тілі повішеного травми, характерні для разового падіння.

За інформацією Telegram-каналу NEXTA, Шишов займався верифікацією співробітників КДБ Білорусі, які працюють за кордоном.

Тим часом у Європарламенті заявили, що до смерті Шишова причетний режим Лукашенка.

Bellingcat заявив про проведення свого розслідування смерті Шишова.

https://censor.net/