МАЛІЦЬКИЙ Борис Антонович, директор ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», «Спогади про Г.М.Доброва»
11:15-11:30
ЄГОРОВ Ігор Юрійович, завідувач відділу ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,
завідувач відділу ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України», «Метод проблемно-орієнтованих оцінок Г.М. Доброва та аналіз ефективності діяльності наукових установ»
11:30-11:45
ЛИТВИНКО Алла Степанівна, т.в.о. зав. відділу ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України» «Науково-організаційна діяльність Г.М. Доброва в галузі історії науки і техніки (до 95-річчя від дня народження вченого та 60-річчя відділу історії та соціології науки і техніки ДУ “ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України”)»
11:45-12:00
КАВУНЕНКО Лідія Пилипівна, пров.н.с. ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», Міжнародна діяльність Г.М.Доброва»
12:00-12:15
ГРИГА Віталій Юрійович, с.н.с., ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», «Траєкторія розвитку наукового потенціалу України в контексті євроінтеграційних процесів»
12:15-12:30
БУЛКІН Ігор Олексійович, зав. міжвідомчої лабораторії МОН і НАН України з проблем формування та реалізації науково-технологічної політики ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», «Наукознавство в призмі Рубрикатора науково-технічної інформації»
12:30-12:45
СОЛОВЙОВ В’ячеслав Павлович, гол.н.с., ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», «Питання оцінювання соціальної функції науки».
12:45-13:00
РИЖКО Лариса Володимирівна, пров.н.с. ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», «Колегіальні та парсипативні підходи до оцінки наукових знань: здобутки та проблеми».
13:00-13:30
Перерва на каву
13:30-13:45
ПОПОВИЧ Олександр Сергійович, гол.н.с., КЛІМЕНКОВА Віталія Ігорівна, м.н.с., ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», “Наукова етика і академічна доброчесність у світлі сучасних проблем розвитку світових наукових систем”
13:45-14:00
РИЖКОВА Юлія Олександрівна, н.с. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», «Проблеми статистичного забезпечення моніторингу наукового-технічного та інноваційного розвитку»
14:00-14:15
ОВЧАРОВА Любов Петрівна, н.с. ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», “Проблеми відтворення наукових кадрів у НАН України та шляхи їх вирішення (економічна оцінка)”
14:15-14:30
ПРИЛЮК В’ячеслав Дмитрович, доцент кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, «Візит Ніксона 1972 р. та менеджмент дипломатії»
14:30-14:45
КОРЕЦЬКИЙ Антон Ігорович, учений секретар ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», «Оцінка наукової співпраці України на прикладі бази даних Scopus»
14:45-15:00
ГАРМАСАР Валентина Григорівна, с.н.с. ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», «Розвиток біотехнологічних досліджень у провідних установах НАН України»
15:00-15:15
ХОРЄВІН Володимир Іванович, с.н.с. ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України», “Інтернаціоналізація наукових досліджень НАН України як один з основних шляхів її розвитку в умовах сьогодення”.
У січні 2024 року Україна стала свідком історичного моменту в своїй банківській історії, встановивши 10-річний рекорд з імпорту іноземної валюти. Згідно з офіційною статистикою Національного банку України (НБУ), обсяг готівкової іноземної валюти, яку банки ввезли до країни, склав неймовірні 1 млрд 864 млн доларів США. Це максимальний показник з лютого 2014 року, коли валютні постачання досягли 3 млрд 208 млн доларів.
Аналіз структури ввезеної валюти свідчить про широкий спектр інтересів українських фінансових інституцій. Зокрема, у січні поточного року банки активно імпортували не лише американські долари, але й євро, сума яких у еквіваленті склала 235 млн доларів. Цікаво, що за цей же період із України було вивезено валюти на суму всього 69 млн доларів, що свідчить про значний чистий приплив іноземної валюти до країни.
Важливим фактором, що потенційно міг вплинути на зростання імпорту валюти, є ринок криптовалют. Нещодавній стрибок ціни біткоїна вище $51 000, який збільшив капіталізацію криптовалюти до понад $1 трлн уперше з листопада 2021 року, можливо, спонукав більш активні інвестиції в цифрові активи. Зазначений приплив покупців, за даними Reuters, міг створити додатковий попит на іноземну валюту для розрахунків на криптовалютних ринках.
Українські чиновники та криптовалютні активи: зростаюча тенденція. У 2022 році кількість декларацій українських чиновників з криптовалютними активами майже подвоїлася порівняно з попереднім роком, досягнувши 1 428. Це свідчить про збільшення зацікавленості в Bitcoin, Ethereum і Tether, і, можливо, вказує на більш широке прийняття криптовалют в українському суспільстві.
Що це означає для України? Рекордний імпорт валюти і зростаючий інтерес до криптовалют можуть вказувати на позитивні тенденції в економіці країни. З одного боку, збільшення запасів іноземної валюти сприяє стабілізації національної валюти та зміцненню фінансової системи. З іншого боку, активне включення в світовий криптовалютний ринок відкриває нові можливості для інвесторів та покращує інтеграцію України в глобальну фінансову систему.
У січні 2024 року Україна продемонструвала не лише фінансову стійкість, але й відкритість до нових глобальних тенденцій. Рекордний імпорт іноземної валюти та зростання активності на криптовалютному ринку підкреслюють потенціал країни як важливого учасника міжнародної фінансової арени.
Це розвиток ставить перед Україною нові виклики та можливості. З одного боку, збільшення обсягів імпорту іноземної валюти може сприяти зростанню економічної стабільності та зміцненню валютного курсу. З іншого боку, активне включення в криптовалютний ринок вимагає від державних регуляторів розробки ефективних механізмів контролю та нагляду, щоб забезпечити прозорість транзакцій та захистити інвесторів.
Регулювання криптовалют: новий вектор розвитку. У відповідь на зростаючий інтерес до криптовалют, український уряд і НБУ активізували зусилля з розробки законодавчої бази, спрямованої на регулювання цифрових активів. Це не лише спрямовано на захист інвесторів, але й на створення сприятливого середовища для розвитку інновацій та залучення інвестицій в криптовалютний сектор.
Потенціал для інновацій та зростання. Збільшення імпорту іноземної валюти та активне включення в криптовалютний ринок відкривають перед Україною унікальні можливості для розвитку фінтех-сектору та стимулювання інновацій. Це може сприяти створенню нових робочих місць, залученню іноземних інвестицій та підвищенню міжнародного іміджу країни як центру фінансових інновацій.
Виклики на шляху. Разом з новими можливостями перед Україною стоять і значні виклики. Зокрема, потрібно забезпечити баланс між стимулюванням інновацій та забезпеченням фінансової стабільності. Крім того, важливим завданням є адаптація правової системи до нових реалій цифрової економіки, забезпечення захисту прав споживачів та протидія зловживанням на криптовалютному ринку.
Перспективи майбутнього. Рекордний імпорт іноземної валюти та активна участь в криптовалютному ринку можуть стати каталізаторами для подальшого розвитку економіки України. Створення сприятливих умов для розвитку фінтех-проєктів, залучення іноземних інвестицій та інтеграція в глобальну фінансову систему можуть допомогти Україні зміцнити свої позиції на міжнародній арені.
Січень 2024 року став важливою віхою в історії української економіки, відзначившись не лише рекордним імпортом іноземної валюти, але й активізацією на криптовалютному ринку. Ці події відкривають нові горизонти для розвитку країни, ставлячи перед нею виклики, але й надаючи безпрецедентні можливості для зростання та інновацій. Управління цими процесами вимагає виваженої політики, відкритості до новацій та активної участі у формуванні глобального фінансового майбутнього.
Міжнародний валютний фонд погіршив на 0,5% прогноз зростання ВВП України в 2021 році, але дещо покращив цей показник за очікуваннями наступного року. Про це йдеться в останньому огляді МВФ «Перспективи світової економіки», зазначають Патріоти України.
Як зазначено у звіті, рівень реального ВВП України зросте на 3,5% в 2021 році та на 3,6% у 2022 році. У квітні 2021 року МВФ оновив прогнози розвитку економіки на найближчі роки та покращив оцінку світової економіки до 6% у 2021 році, водночас щодо України Фонд очікував зростання ВВП на 4%.
Індекс споживчих цін в Україні зросте до 9,5 цього року та 7,1 наступного. У попередньому прогнозі ці показники були на рівні 7,9 та 6,8 відповідно. Рівень безробіття в Україні цього року збільшиться до 9,7% у порівнянні з 8,6% за квітневою доповіддю. Як відомо, у 2020 році ВВП України знизився на 4% після чотирьох років зростання: у 2019 році – на 3,2%, роком раніше – на 3,4%, а у 2017 і 2016 роках – відповідно на 2,5% і 2,4%. Перед цим був зафіксований спад на 9,8% у 2015 році та на 6,6% – у 2014 році.